Відправною точкою для створення інтер’єру, його фокальним центром був надзвичайний пейзаж за вікнами — морське плесо та безмежне кримське небо. Надмірно наповнити інтер’єр деталями, перевантажити його зайвим декором, неправильно розставити кольорові акценти — означало би повністю знищити величний і чарівний вигляд. Нейтральний фон мармурової підлоги, зібраної з крупних плит, відповідає масштабам приміщень. Спочатку висоту візуально збільшено за рахунок дзеркального ефекту натяжних стель — сніжно-білих, як і тиньк на стінах. Завдяки цьому прийому можна візуально розширити простір, даючи можливість погляду «втрачати» межі об’єму.
Колосальне панно, срібне з сатиновим оздобленням, яке перетікає зі стіни у стелю, не пригнічує, а лише вигідно підкреслює благородну аскезу публічної зони, яку вирішено за принципом студії, яка об’єднує кухню, їдальню та вітальню. Еклектичні меблі світлих відтінків та зі срібними деталями й вишуканим велюровим покриттям гармоніюють із сяючими кухонними фасадами, а металева люстра з кришталевими підвісками формою своїх неокласичних завитків перегукується з лініями декоративного панно.
Суворий принцип «необхідного мінімуму» панує не лише у презентаційній зоні, але й повністю витриманий у спальні. Кришталеві люстри, які фланкують біле з бузковим відтінком ложе, розбавляють аристократичну стриманість простору, додаючи м’яке тепле сяйво. Біло-срібляста гама присутня і в інтимній зоні ванної кімнати.
Тут стіни вкриває тонка мозаїка, що мерехтить, а у декорі підтримується срібними трояндами. Дещо грайливу інтонацію задають пофарбовані сріблом античні статуетки оголених чоловіків та жінок біля дзеркала. Естетично вивірено функціональний простір тераси, до якої ведуть скляні двері з суцільним панорамним заскленням.
г.Київ, ул. Білоцерківськая 3, Петропавлівськая Борщагівка.